Величезна кількість технологічних процесів харчової промисловості зав’язана на охолодження. Цього потребує молочна та м’ясна промисловості, виноробство, індустрія виготовлення пива та безалкогольних напоїв, олійно-жирова та кондитерська галузі, а також багато інших виробництв.
Теплоносій, антифриз (більш загальні терміни) або холодоносій (назва, ближча до функціоналу) для харчового підприємства має виконувати основну задачу – переносити холод або тепло між різними частинами теплообмінного контуру. Окрім цього теплоносій не повинен шкодити контуру, перш за все – внаслідок корозійного впливу на метали. Також з урахуванням сфери застосування має бути вирішено питання про відсутність шкідливого впливу на оточуюче середовище, яке складає персонал та сама харчова продукція, що виробляється.
Спочатку визначимося з інтервалом температур, в яких має працювати теплоносій.
Нижня температурна межа – це максимально низька температура, до якої може охолоджуватись теплоносій. Тут необхідно розглянути 2 фактора – температуру, яку дає холодильне обладнання, та температуру середовища, в якому знаходиться сам контур. Якщо контур повністю або частково розташований на вулиці, зовнішні температури взимку можуть бути більш низькими, ніж ті температури, які видає холодильна машина. Точку замерзання теплоносія (холодоносія) треба вибирати у відповідності до найнижчої з двох температур.
Оскільки вимоги до температурного мінімуму можуть сильно різнитися, слід звернути увагу на підходящу основу теплоносія. Добре і давно відомі гліколеві теплоносії/холодоносії прийнятні для використання до температури -40℃. Вже за температур, нижчих за -35℃, вони стають дуже в’язкими, що ускладнює їх прокачування, а відповідно і теплопередачу. Якщо проект все ж таки вимагає температур, нижчих за -40℃, слід розглянути холодоносії на іншій основі, наприклад, на основі форміату калію. Вони в змозі працювати до -60℃, однак більш вимогливі до умов експлуатації.
Верхня температурна межа – це найвища температура, можлива в контурі. Для систем охолодження вона зазвичай невисока. Теплоносії на основі гліколей можуть нормально працювати до початку їх закипання, тобто до +100℃, тому в даному випадку цей параметр не є обмеженням. Коли ж мова йде про антифризи на основі форміату калію, існує сувора заборона нагріва холодоносія більше, ніж до +40℃.
Чи потрібні в теплоносії для харчової промисловості інгібітори корозії?
Звісно ж, чорні та кольорові метали контуру потребують антикорозійного захисту. Однак у випадках, коли система повністю (в тому числі теплообмінники) сконструйована з харчової нержавійки, споживач може прийняти рішення обійтися без інгібіторів корозії у складі теплоносія.
Надважливим для харчової галузі є питання безпечності теплоносія. Незважаючи на те, що теплоносій циркулює в технічній системі і в жодному разі не повинен потрапляти в охолоджуваний харчовий продукт, аварійних випадків протікання контуру не уникнути. «Зовнішній» контакт з теплоносієм не має бути шкідливим для людей. Відсутність токсичності є характерною властивістю теплоносіїв/холодоносіїв на основі пропіленгліколю та форміату калію.
Підсумуємо: вибір теплоносія для харчового виробництва потребує певної кваліфікації та часу.
Зверніться до нашої компанії, і досвідчені фахівці допоможуть Вам зробити правильний вибір з великого асортименту теплоносіїв, які виробляє ТОВ «Строн».
